News:

Міграційна політика багатих країн застаріла - The Economist

27.04.2018

У своїй новелі "Вихід на Захід" Мохшін Хамід описує світ, який дуже схожий на наш. Але раптом він сильно змінився через появу таємничих дверей. Смуглий чоловік випав з шафи австралійської жінки в Сіднеї. Філіпінка вийшла через задні двері бару на алею в Токіо. Кількість таких випадків збільшується. І все більше людей з бідних країн проходять через магічні двері в багаті. Мешканці заможного світу відповідають на це насиллям і опором. Уряди переслідують новоприбулих. Але невдовзі іноземців стає забагато, тож чиновники відмовляються від зусиль відштовхнути їх. Світ зрештою досягає непростої нової рівноваги. На околицях затоки Сан-Франциско виникають нетрі. Виникають конфлікти за те, за що мирні мешканці готові вбивати і експлуатувати.

Історія Хаміда водночас говорить про зміни, яких чекають прихильники відкритих кордонів. Світ, на їхню думку, повинен стати більш чесним, вільним і з можливостями для більшої кількості людей. Але вона також звертаться і до страхів, пов’язаних з необмеженою міграцією: невизначеності, безладу, насильства. Буде такий світ раєм чи кошмаром? Відповідь на це питання залежить від того, кого спитати, пише The Economist.

Не багато речерей змушували мешканців країн з ліберальними демократіями так непокоїтися останнім часом, як кордони і міграція. В США виборці проголосували за президента, який пообіцяв збудувати стіну, щоб стримати потік мігрантів з Мексики і інших країн Латинської Америки. Він також заборонив людям з кількох мусульманських країн приїжджати в США. У багатьох країнах Європи "праві" партії здобули популярність завдяки антиіммігрантським сентиментам. Занепокоєння через міграцію зіграло важливу роль у рішенні Великої Британії покинути ЄС.

Коли Ангела Меркель відкрила кордони Німеччини для сотні тисяч біженців, які тікали від війни в Сирії, їй аплодували за гуманітарний імпульс. Але через два роки після того німецькі виборці покарали її партію за це, назвавши її вчинок безвідповідальним. Чимала частина голосів відійшла партії, яка пообіцяла жорстко обмежити потік іноземців. Тож чи зайшла імміграція надто далеко сьогодні? Чи став би світ кращим місцем, якби кордони були більш відкритими?

Адвокати повного відкриття кордонів зазвичай називають два типи аргументів. Перший — це економіка. Відриття кордонів зробить світ багатшим. Деякі переконані, що це навіть подвоїть світовий ВВП. Тому що робітники стають все більш продуктивними, коли вони переїжджають з бідних країн в багаті. Вони приєднуються до трудового ринку, у якого вдосталь капіталу, ефективних фірм, а також є передбачувана система законів. Якщо це працівники у сфері послуг, вони знайдуть багатших і більш платоспроможних клієнтів. За деякими оцінками більше двох третин особистого багатства людей залежить від того, де вони живуть і працюють.

Другий аргумент на користь відкритих кордонів — моральний. Якщо місце народження — це випадковість, тоді немає морального права змушувати людей лишатися в бідних країнах. З цієї ж точки зору ті, кому пощастило народитися в багатих країнах, не мають права відгороджувати інших від цієї удачі.

Опоненти відкритих кордонів не вірять цим твердженням пропонентів. Навіть попри те, що світ в цілому стає багатшим завдяки відкритим кордонам, вони стверджують, що бідніші люди в країнах, куди їдуть міграти, постраждають. Новоприбулі обвалять зарплати і створять конкуренцію за ресурси, такі як соціальне житло і виплати по безробіттю. Стан добробуту, який західні демократії будували десятиліттями, не зможе абсорбувати людей, не готових працювати з місцевим ринком праці. Культурні конфлікти між місцевими і мігрантами можуть стати причиною насильницьких сутичок, погрожуючи соціальній стабільності.

Вони також ставлять під сумнів моральні твердження. Першочерговий обов’язок уряди несуть перед своїми громадянами. І якщо більшість цих громадян виступають проти масштабної міграції, уряди не можуть просто ігнорувати їхні бажання, навіть якщо вони бачать високру мораль у непопулярних рішеннях. З цієї точки зору одноосібне рішення Меркель прийняти біженців було не так широким гуманітарним жестом, як ознакою її презирства до німецького електорату.

Більшість людей нейтрально ставляться до ідеї відкритих кордонів. Політики багатьох ліберальних демократій містять елементи тверджень як опонентів, так і пропонентів. Права на притулок для тих, кого переслідують в рідній країні, часто визнаются. Але водночас існують обмеження на кількість мігрантів і закони, які передбачають депортацію небажаних. Більше того, багато країн відрізняють біженців, які тікають від політичних репресій і війни, яким варто надавати захист, від економічних мігрантів, які шукають кращого життя і можуть бути прийнятими лише за певних умов.

Якими б не були погляди на ідею відкритих кордонів, мало хто заперечить, що нинішні міграційні політики більше не відповідають сучасним потребам. ООН підрахувала, що близько 258 мільйонів людей сьогодні живуть не в тому місці, де народилися. І це більше на 50%, ніж було в 2000 році. Близько 65 мільйонів були вимушено переселені або всередині своїх країн, або за їх межами. Більшість з них — мешканці країн з середними доходами або бідних країн. Попри всі суперечки сьогодні в Європі і Америкці, багаті країни досі беруть на себе лише невелику частку від усіх найбільш уразливих мігрантів світу. Заможні країни можуть і повинні зробити більше для тих, хто тікає від війни, переслідувань і економічних труднощів. Як це зробити без шкоди для своїх демократій — це питання сьогодні лишається одним із наважчих для лібералів.

Раніше експерти порахували кількість трудових мігрантів з України. За 2015-2017 роки їх кількість становить 4 мільйони осіб. З них тільки 2,6-2,7 мільйона людей перебувають за кордоном.

Згідно з результатами дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення DT.UA 29,1% населення України замислювалися над тим, щоб виїхати з країни. У той же час 6,3% готові це зробити і вже вживають необхідних заходів.


Джерело статті: “https://dt.ua/WORLD/migraciyna-politika-bagatih-krayin-zastarila-the-economist-276476_.html”